Модель зростання Солоу

Y = K^α(AL)^1−α — спостерігайте збіжність капіталу на одного ефективного працівника до стаціонарного стану

🇬🇧 EN

Норма заощаджень s 0.30

Амортизація δ 0.05

Зростання технологій g 0.02

Зростання населення n 0.01

Частка капіталу α 0.33

k* (стаціон.): — y* (стаціон.): — k (поточн.): — y (поточн.): — Золоте s: — Рік: 0

Випуск на прац. y Капітал на прац. k Споживання c Стаціон. k*

Про модель зростання Солоу-Свана

Модель Солоу-Свана (Роберт Солоу та Тревор Сван, 1956) — основа сучасної макроекономіки. Ефективний капітал на одного працівника k̃ = K/(AL) змінюється так: dk̃/dt = s·f(k̃) − (δ+g+n)·k̃, де f(k̃) = k̃^α — виробнича функція Кобба-Дугласа в інтенсивній формі.

Стаціонарний стан k* — там, де інвестиції s·f(k̃) точно покривають «зносу на розширення» (δ+g+n)·k̃. Нижче k* економіка зростає; вище — скорочується, що гарантує збіжність. Золоте правило вказує оптимальну норму заощаджень, що максимізує споживання у стаціонарному стані: s_gold = α (частка капіталу).

Лівий графік показує часові ряди y, k та c = (1−s)y на ефективного працівника. Права фазова діаграма показує криву sf(k̃) (фактичних інвестицій) та лінію (δ+g+n)k̃ (беззбиткового рівня); їхній перетин — k*.